Іл-2 (за кодифікацією НАТО: Bark) – радянський штурмовик часів Другої світової війни, створений в ОКБ-240 під керівництвом авіаконструктора Сергія Іллюшина.
Сергій Володимирович Іллюшин (18 (30) березня 1894, Діляльово, Вологодський повіт, Вологодська губернія, Російська імперія – 9 лютого 1977, Москва, СРСР) – радянський авіаконструктор, розробник наймасовішого бойового літака в історії – штурмовика Іл-2.
Іл-2 став головною ударною силою фронтової авіації у роки війни, а також наймасовішим літаком в історії – всього було випущено понад 36 тис. машин. За його створення Сергій Ільюшин отримав одразу дві нагороди – Сталінські премії І та ІІ ступеня.
Використана в силовій конструкції фюзеляжу та склінні броня дозволила радянським льотчикам з повним правом називати Іл-2 шанобливе «літаючий танк», як назвав своє виробництво і сам конструктор Сергій Ільюшин.
Це був справжній літак-солдат – невибагливий, стійкий, міцний. в одномісному варіанті Іл-2 на одну бойову втрату припадало 25 літако-вильотів, у двомісному варіанті – вже 36. На фронті існувала його назва – «літаючий танк».
ІЛ–2 був надійним літаком. Німецькі пілоти за живучість називали його бетонний літак та цементований бомбардувальник. У наземних військ Bвермахту літак мав погану репутацію і заслужив кілька почесних прізвиськ, таких як м'ясник, м'ясорубка, Залізний Густав, Чума, Чорна смерть.
Іллюшина створив реактивний транспортний літак Іл-76 у різних модифікаціях та перший у Радянському Союзі широкофюзеляжний пасажирський літак (аеробус) Іл-86, літаки Іл-96-300 та Іл-114. С. В. Ільюшин помер 9 лютого 1977 р., похований на Новодівичому цвинтарі в Москві.
О.К. Антоновим А-40 («Літаючий танк», «Крила танка») — літальний апарат, гібрид планера та танка, створений О. До. Антоновим з урахуванням легкого танка Т-60.