Краще брати просту їжу: печиво, цукерки, яблука, млинці, печені пиріжки, яйця і т.д. спиртні напої приносити та розпивати на місці поховання не варто. Православна церква категорично проти таких дій.
Народні повір'я та забобони Вважається, що таким чином можна ненароком "наврочити" або "зіпсувати" чуже місце упокою, спричинити гнів покійного або невдачу на його родичів.. Деякі люди побоюються, що, дивлячись на чужі поховання, можна "перейняти" горе, хвороби чи навіть смерть їх мешканців.
Жодної заборони щодо цього не існує, і спадкоємці померлого можуть вчинити з його майном так, як вважають за потрібне. Однак якщо речі в хорошому стані, краще віддати їх тим, кому вони можуть дуже стати в нагоді – в благодійну організацію, фонд допомоги, дитячий будинок, церкву і навіть секонд-хенд.
У православній традиції не прийнято вітатись із покійними у звичному нам розумінні. Прийшовши на цвинтар, віруючі вимовляють молитви за упокій душ, але не звертаються до покійних безпосередньо, як до живих. Вважається, що після смерті людини його душа постає перед Богом і вже не пов'язана із земним світом.
Іти з цвинтаря потрібно не обертаючись і не повертаючись, щоб не потягнути за собою душі покійних. При цьому не потрібно говорити «До побачення» – це може бути сприйняте як бажання швидко зустрітися на тому світі. Завжди треба говорити «Прощай».
Під час візиту на могилу не варто заводити розмови з покійнимале потрібно про нього помолитися. При частому спілкуванні з померлими, горючим родичем може опанувати нечиста сила, резюмував священик.
Іти з цвинтаря потрібно не обертаючись і не повертаючись, щоб не потягнути за собою душі покійних. При цьому не потрібно говорити «До побачення» – це може бути сприйняте як бажання швидко зустрітися на тому світі. Завжди треба говорити «Прощай».
Повітря і простір кладовищ просякнуті РОЗКЛАДАННЯМ тіл і випорожнення мертвих тіл. Через їжу та напої, які вживаються на цвинтарі в організм потрапляє негативна енергія. Смерть залишає свій відбиток на всьому, що приноситься і забирається з цвинтаря.