ДВС-синдром (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання) – складний патологічний процес у системі згортання крові, що характеризується порушенням тромбоутворення та супроводжується як тромбозами, так і кровотечею.
Серед ознак ДВС–синдрому виділяють:
- швидке згортання крові навіть при невеликих порізах чи травмах;
- численні зовнішні та внутрішні кровотечі;
- утворення тромбів у кровоносних судинах;
- кровотечі у легенях, шлунку чи носі;
- поява на шкірі синців та синців;
- падіння артеріального тиску;
Діагностика
| показник | норма | 2 фаза |
|---|---|---|
| час згортання | 5-12 | 5-12 |
| лізис згустку | ні | ні |
| число тромбоцитів | 175-425 | менше 120 |
Основні тести для діагностики ДВЗ–синдрому:
- кількість тромбоцитів;
- протромбіновий час;
- концентрація фібриногену;
- концентрація розчинних фібрин-мономерних комплексів або D-димерів
Дисеміноване внутрішньосудинне згортання крові – це стан, при якому дрібні згустки крові утворюються по всьому кровотоку, блокуючи дрібні кровоносні судини . Підвищене згортання виснажує тромбоцити та фактори зсідання, необхідні для контролю кровотечі, викликаючи надмірну кровотечу.
порушення коагуляції (зсідання) крові: гемофілія, нестача вітаміну К, стан при надлишку кроворозріджувальних препаратів; змішані патології: зазвичай виникають на тлі ушкодження печінки, нирок, поліорганних порушень.
Класифікація ДВЗ синдрому підгострий: протікає менш агресивно, але також потребує негайної медичної допомоги; хронічний: може тривати роками і практично не завдавати занепокоєння пацієнтові.
Виявити ДВЗ-синдром при розгорнутих клінічних проявах неважко. Проте запізніле виявлення патології знижує шанси на одужання. Діагностика ґрунтується на оцінці клінічних даних та лабораторних маркерів ДВЗ (загальний аналіз крові, коагулограма).